«Добір ефективних видів діяльності
для досягнення очікуваних результатів навчання,
передбачених навчальною програмою з основ правознавства для 9 класу».
В ковідний період та у час повномасштабного вторгнення перед освітянами постали виклики, як зберегти навички до навчання в учнів та з допомогою доступних засобів та методів донести і закріпити нові знання.
При вивченні предмету «Основи правознавства» вчителі повинні відштовхуватись від Державного стандарту базової середньої освіти 5-9 класів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898 (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ від 30.08.2022 № 972).
Разом з тим, враховуючи вимоги сьогодення в основу роботи вчителя має лягти мотивація учня та очікуваний практичний результат для нього від отриманих знань.
Для зацікавлення учнів проблематикою теми з предмету “Основи правознавства” на початку кожного уроку слід озвучити саму проблему, яка буде опрацьовуватись, запитати можливі шляхи її вирішення. При цьому кожна думка щодо можливих шляхів вирішення має бути обґрунтованою на підставі раніше вивченого матеріалу.
При подачі нової теми слід поступово звертати увагу учнів на те, яким саме шляхом буде вирішуватися озвучена проблема. Окрім цього, необхідно сформулювати, які уміння набудуть учні після вивчення даної теми.
Саме заняття умовно можна розділити на три фази.
Під час першої фази слід націлити клас на вирішення конкретної проблеми, встановити які можуть бути очікування від поданого матеріалу.
В другій фазі проведення уроку буде відбуватися виклад та засвоєння основного матеріалу теми.
У третій фазі необхідно закріпити отримані знання, шляхом отримання практичних навичок при розв'язуванні юридичних задач.
Фактично вчитель має виконувати роль тренера при проведенні навчальних тренінгів.
Якщо звернутися до традиційних методик, то при викладанні предмету корисно буде використовувати в першу чергу кейс-методику.
Коли вчитель пропонує вирішити реальну ситуацію, з якою можливо стикнувся сам учень в житті, дозволяє решті учнів глибше вникнути в тему загалом. Такий підхід розвиває їх уяву, спонукає до обговорення матеріалу. Завдяки цьому методу можна розвинути критичне мислення в учнів та сформувати навичку аналізувати, вирішувати проблемні ситуації, робити висновки у майбутньому. Крім зазначених результатів, в учнів розвиваються навички комунікації для вирішення поставлених завдань, оскільки такі завдання можуть вирішуватись в групах.
Також при вивченні правознавства корисно використовувати методику “перевернутого уроку”. Особливо вона корисна при проведенні практичних занять. В першу чергу вона стимулює в учнях навчання самоосвіти. При цьому на уроці фактично учні виступають в ролі “фахівця-консультанта”, а вчитель виступає координатором та суддею при обговоренні проблематики на уроці.
Для стимуляції прагнення навчатися можна влаштовувати навчання у вигляді проходження квестів та геймерифікації предмету правознавство. На даний час це можна організувати з використанням освітньої платформи “AR-Book”. Для проходження рівнів гри, організованої вами, їм необхідно буде не тільки опрацьовувати самостійно матеріал але і надавати правильні відповіді та прораховувати можливі варіанти розвитку подій у грі. При цьому слід не забувати прописувати в кожному пройденому етапі можливі заохочення, що стимулюватимуть учнів до подальшої роботи.
Загалом перелік способів викладати навчальний матеріал з предмету “Основи правознавства ” є достатньо великий. Інструментарій інтерактивного процесу, який є в оперативному використанні вчителя є достатньо широкий. Однак, при виборі свого авторського методу викладання вчитель мусить враховувати особливості колективу класу та кожного учня зокрема, їх психологічні особливості. Тому, що в одному класі застосовані методики можуть спрацьовувати, а в іншому — ті ж підходи не даватимуть очікуваного результату.